Просто поряд будь
Не вір більш осені, що вперто так шепоче Усе забути й далі йти вперед, Скидає листя аж під ноги і лоскоче Його, мій друже, твій велосипед. А ти не вір птахам, що полетіли, Піднялись в небо і торкнулись хмар, Бо краще жити вже, мабуть, без віри Ніж загубитись десь серед примар. Не вір дощам, що стукають у вікна, Краплини срібні залишаючи в траві, Не вір тій квітці, що самотньо квітне І всім рослинам, що іще живі. Не вір туманам зранку пеленою Закриють місто від чужих очей, Не вір тому, що досі за стіною Комусь ти снишся зоряних ночей. Не слухай шепіт музики сумної І тихий шелест під ногами в нас, Лише знайди у пам'яті сувої, Що зберегли той неповторний час. Не вір вітрам, які морозять руки Не вір снігам, що скоро теж прийдуть Як жовтий лист тобі несе розлуку Йому не вір, лиш просто поряд будь...
2018-12-26 13:58:44
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9517
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3375