А ти досі приходиш...

Кароліна Дар

Ти приходиш в думки, розтікаючись чаєм по венах І твій голос шепоче слова осіннім листям, Ми з тобою таки не довели оті теореми, Лише спогад проколює серце безжалісно вістрям. Ти приходиш у сни, розливаючись чарами ночі, Через відстань і стіни я ще відчуваю твій подих, Ніч моя небезпека, бо зорі, немов твої очі, Я далеко не лицар, новий щоб робити подвиг. Ти вселяєшся у перехожих, немовби навмисно Та у кожного стрічного, друже, твоє обличчя, Вже у тонусі нерви, мабуть, це таки корисно І холодна твоя ота стриманість мені ближча. Ти приходиш у вірші, хаотично кидаючи букви І моїми руками слова на папір виводиш, Скільки часу минуло такої гіркої розлуки А ти досі приходиш... Ти досі, мій друже, приходиш...

2018-12-26 14:01:29

Інші вірші поета

Не зникає ніколи любов Зоряний вірш Небо впало на голову... Залежність

Інші поети

Momen ali

@momen_ali

-Rayures

@Catalina_P

Кліо Хартуларі

@khartylari

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16383

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9517