Залежність
У мене давно вже з'явилася, друже, залежність, Її не відкинеш, від неї, на жаль, не втечеш. Так сильно до себе притягує все ж протилежність, Залежність від того, як ти просто поряд ідеш. У мене залежність від вишень, дощів, червня й липня, Від поля, села, від дороги і стежки туди, Не смійся лише, я нарешті до цього вже звикла, Іду і збираю думками твої там сліди. У мене залежність свої почуття проявляти І бути слабкою, коли поряд сильне плече, Залежність від тиші, мовчанням люблю розмовляти, Від усмішки тої, що раптом теплом обпече. У мене залежність від зір, що ховаються в небі, Та і взагалі від всіх зоряних теплих ночей, У мене залежність від погляду, друже, на тебе, У мене залежність від погляду твоїх очей. У мене залежність від спорту, від віршів тобі і танців І звісно від вітру, що лагідно б'є по лиці, У мене залежність від дотику твоїх пальців, Відбитки яких зберігаю на правій руці . Як радість - то радість, а сум то - залежність від суму, Кохаю без міри я швидкість і сіре шосе, У мене залежність від запаху твого парфуму, Він спогадів теплих, які я люблю понад все...
2018-12-29 08:57:41
1
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16967
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6176