Тому, хто перед сном читає вірші
Тому, хто перед сном читає вірші Так, друже, я тобі пишу листа Коли давно поснули вже міста І зорі в небі світять яскравіше. Ти бачиш сяйво цих високих ліхтарів? Вони привітно нам у вікна заглядають, Підморгують грайливо і чекають Коли я допишу оцих рядків. А в мене зараз власний монолог І слухачі тут темрява і тиша, А, може, за вікном блукає миша І ми почнемо з нею діалог. Приєднуйся, читай мої рядки, А я на кухню, зроблю трохи чаю І піду спати тільки дочитаю Та вимкну світло порухом руки. Чомусь виходить знову "Колискова" Таке життя і так впливає ніч, Що тіні розкидала навсібіч І бігає в кімнаті загадково. Добраніч всім, хто ще читає вірші, Солодких і смачних Вам, друзі, снів Й тому, хто ще при світлі ліхтарів Сидить із віршами на самоті у тиші...
2018-12-29 09:02:23
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1872
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4832