Не зникає ніколи любов
Кароліна Дар
Я помру, щоб воскреснути знов, Я забуду, щоб потім згадати Не зникає ніколи любов, Варто вірити все ж і чекати. Я піду, щоби потім прийти І ображусь, щоб згодом простити Ти завжди мене зможеш знайти Якщо хочеш насправді любити. Загублюсь в павутинні мереж, Та не видалю свою анкету Вперто вірю, що і в тебе теж Влучила та стріла з арбалету. Промовчу, щоби згодом сказать Те, що зараз сказать не зуміла Важко, друже, слова ці писать, Бо без тебе писати не вміла... Вже до тебе лечу стрімголов, Бо набридло тобі вже блукати Не зникає ніколи любов, Варто вірити все ж і чекати...
2018-12-27 08:43:43
5
0
Інші вірші поета
Небо впало на голову... Просто поряд будь На сусідній подушці Загублене щастя
Інші поети
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2650
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1292