Казкова елегія
Я нанизую зорі на нитку сріблясту печалі, Павутиння життя, вкрите росами, впаде до ніг, Та мені вже добряче набридли оті карнавали, Синя птаха крилом все нестиме в омріяний гріх. Я збираю хмарки у рядочки розмашистих літер І краплинки дощу будуть крапками, мабуть, в кінці Свій нашіптує ритм і куйовдить листи мої вітер, Кольорову веселку малюють брати-олівці. Я мереживом снігу покрию своє творіння І ранковий туман сивим маревом ляже на нім Та нарешті тепер вже очиститься моє сумління Коли новий прибулець заходить в старенький дім.
2018-12-27 04:26:09
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8244
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1647