Небо впало на голову...
Кароліна Дар
Небо впало на голову... Боляче... Безпощадно... Розлетілось на друзки і розвіявся щастя дим... Повіває лиш холодом, Я тепер безпорадна. Це глухий долі вирок і ти таки був не тим. Наше щастя оманливе... Зоряне... чи веселкове... Чи тверде, наче кремінь... чи крихке, як кришталь... Доля дуже ощадливо, Та вже й не так загадково Витягає з шухляди улюблену чорну вуаль... Небо впало на голову, Не боляче і не вдарило! Від знайомих мостів залишається тільки дим... Розгаряченим оловом, Спогадом... Маревом... Вітер в тіло сніжинки... а ти таки був не тим...
2019-01-02 08:11:01
5
0
Інші вірші поета
Скажи... Зоряний вірш А ти все йдеш Дитятко спить
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4799
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10586