Thunder
The thunder roars while sky is dark, Above the endless foaming sea. The fight of waves, the play of spark, Cold water washes mountain scree. A lightning lit the pick of rock, Denuding gloomy shape of it, And I can hear the gale’s talk, While standing still on windy steep. I stand – assume the awful truth, Pursuits of all the forces live, Who punished was for useless sooth, Or could not real feel achieve. Around whom this poison’s spilled From slander cup to disapprove. Around the rock, so sly and thrilled, You dance in flame of deadly move? Oh no! – Keep flying, restless flame! Keep wistling, bluffing with your wind. I’m hear, staying calm for blame. And trembling’s unfamiliar with me. P. S. Перевод стихотворения Лермонтова "Гроза"
2019-05-10 06:51:35
46
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Andrii Katiuzhynskyi
Что можно сказать, снимаю шляпу, отличнейший перевод, далеко не каждый носитель языка так переведет
Відповісти
2020-09-19 17:51:14
2
Ілва Стрілецька
@Andrii Katiuzhynskyi Старались 😁 Спасибо большое))
Відповісти
2020-09-19 20:35:41
Подобається
CRINGE
Да уж)))) Я недавно Маяковского переводила на немецкий)
Відповісти
2022-10-13 22:13:06
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2779
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5286