Thunder
The thunder roars while sky is dark, Above the endless foaming sea. The fight of waves, the play of spark, Cold water washes mountain scree. A lightning lit the pick of rock, Denuding gloomy shape of it, And I can hear the gale’s talk, While standing still on windy steep. I stand – assume the awful truth, Pursuits of all the forces live, Who punished was for useless sooth, Or could not real feel achieve. Around whom this poison’s spilled From slander cup to disapprove. Around the rock, so sly and thrilled, You dance in flame of deadly move? Oh no! – Keep flying, restless flame! Keep wistling, bluffing with your wind. I’m hear, staying calm for blame. And trembling’s unfamiliar with me. P. S. Перевод стихотворения Лермонтова "Гроза"
2019-05-10 06:51:35
46
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Andrii Katiuzhynskyi
Что можно сказать, снимаю шляпу, отличнейший перевод, далеко не каждый носитель языка так переведет
Відповісти
2020-09-19 17:51:14
2
Ілва Стрілецька
@Andrii Katiuzhynskyi Старались 😁 Спасибо большое))
Відповісти
2020-09-19 20:35:41
Подобається
CRINGE
Да уж)))) Я недавно Маяковского переводила на немецкий)
Відповісти
2022-10-13 22:13:06
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4696
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3948