Крихти
Я крихтами розсиплюсь по твоєму столу. Уламками від дрону упаду до ніг. Піщинками триматимусь твого подолу. І розчинюсь мов цукор у твоїй воді. Я подихом нічним до тебе завітаю. Квітковим ароматом увірвусь крізь сон. Я вранішнім дощем злегка повію. Й запахну перед цим немов озон. Я пташкою тобі тужливо заспіваю. Котячим муркотінням відігрію душу. Я тріском дерева в каміні нагадаю Про бабину гіллясту у садочку грушу. Я на світлинах посміхатимусь тобі щоночі. Холодною постіллю нагадаю ніжний дотик. Я під повіками сховаю свої сині очі. Та вже не чутно буде мої дрібні кроки.
2024-11-28 21:51:36
0
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9206
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2907