Крихти
Я крихтами розсиплюсь по твоєму столу.
Уламками від дрону упаду до ніг.
Піщинками триматимусь твого подолу.
І розчинюсь мов цукор у твоїй воді.
Я подихом нічним до тебе завітаю.
Квітковим ароматом увірвусь крізь сон.
Я вранішнім дощем злегка повію.
Й запахну перед цим немов озон.
Я пташкою тобі тужливо заспіваю.
Котячим муркотінням відігрію душу.
Я тріском дерева в каміні нагадаю
Про бабину гіллясту у садочку грушу.
Я на світлинах посміхатимусь тобі щоночі.
Холодною постіллю нагадаю ніжний дотик.
Я під повіками сховаю свої сині очі.
Та вже не чутно буде мої дрібні кроки.
28.11.2024
0
0