رسالة تهنئة
هل تقرأ هذه الحروف المتعثرة و الألفاظ المبعثرة ذات الوقع المبتور و المعنى المعدوم و الوجود الممزق؟ هل ترى هذه الملامح الممسوحة و الأحاديث المذبوحة من ذكرياتنا المغتالة و ليالينا الملتاعة؟ لم يكن هذا بسبب خطيئتك الفاجرة، بل بسببي... أدركت -متأخرة- أننا نتجاهل من يقدسوننا، و نعير المزيد من الانتباه لأولئك الذين يتجاهلوننا. أولست مثيرة للشفقة؟ حتى انني أخط حروفا الآن محاولة كتابة رسالة تهنئة لك بعيد ميلادك السابع و العشرين! ليوقف احدكم هذه المهزلة رجاء! حاولت -عوض ذلك- نقش حروف تنقل مرارة الجوى الذي قتل وجودي بحلولك حلول لعنة مدمرة، لإبداء تفجع محرف و إعلان حسرة فانية فناء برودك السام كالوباء. فجف الحبر فجأة و تطايرت اشلاء الورق في الأرجاء. و انتهى بي الأمر ارتب هذه الحروف التي تتخلل ندوب فؤادي فأتمنى لك عيد ميلاد سعيد كانت هديتي المتواضعة له كبريائي المكسور.
2020-07-26 15:50:54
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Sophie
@Mati Mati ايه كمية الكيوتنس دي؟❤💔
Відповісти
2020-07-26 17:20:34
Подобається
KIM YONA
ايه الفخامه ديه ايه الفخامه دهه😳⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩⁦♥️⁩
Відповісти
2020-07-26 18:57:51
1
Sophie
@KIM YONA حبيبي❤❤
Відповісти
2020-07-26 20:50:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5029
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11548