زوار لطيفون

Sophie

لطالما تساءلت عن فحوى وجودي الذي يبدو مجردا من الفلسفة كحرف لا يتخلل ندوب الفؤاد و اغنية لا تنبش زوايا الذاكرة و عدة أميال مشردة من ارض او سماء في خرائط لا تخضع لأي انتماء ... أردت فك احجية حلقات الخوى و عويل الوجدان و نحيب الفؤاد... فاسترسلت ادعاء صمود هش و لاقيت الحياة باحمر شفاه و تقويسة ثغر.. ثم؟ وجدت بدل الايادي خناجر تمتد إلي فتبتر انفاسي، فاختنقت وسط الأوجه و الأصوات و النظرات لاجر الخطى خائبة عائدة لمسامرة عزلتي...لكن الخناجر أبت إلا أن تتبعني فتغتال الامال و تغتصب الوعود و تيتم الورود فاعتنقت أبدية الحداد باكية فقدائي ... عند حلول الساعة الثالثة بعد منتصف الليل، تكومت في حديقتي ثملة بعد تجرع الافكار و التساؤل و الانتظار ..رحت اتخبط بين دهاليز الذاكرة اعانق بعض اللحظات و اركل الكثير من السنين... تمنيت لو تحترق و يحترق معها جسدي الملطخ بالاوحال و تحترق الذاكرة من أجل الا تنزف الندوب و تسيل الدماء فامتثل للاعدام اخيرا ... اخذت الخنجر و حفرت ندوبا في جسدي لعل دمائي تطهره و أعود كالسابق دون خطايا...حفرت حفرة و استلقيت فيها أراقب النجوم متلحفة بغطاء من الثرى منتظرة المطر لاغدو جزءا من هذه الرقعة المشردة... فنزل علي بدل المطر زوار لطيفون...لطيفون لدرجة أنهم اخذوا روحي و تركوا جسدي يحمل وصيتي..

2020-07-23 23:21:21

16

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Sophie

@B.O.M .I.N مرسيي جدااا❤❤

Відповісти

2020-07-24 08:39:11

Подобається

Shorouk

جمال الكلام و اللغة و السرد و كل حاجة بجد💕💕💕💕💕💕

Відповісти

2020-07-24 14:03:43

1

Sophie

@Shorouk luv u🌚❤

Відповісти

2020-07-24 14:11:57

1

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10920

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6157