حب مبتذل
يقال انك ستنسجم مع من يشبهك في الروح و ليس الصفات...لم أؤمن يوما بالخرافات ، لكنني آمنت بهذه المقولة دونا عن غيرها...أ تعلم لما؟ لأننا لم نكن يوما متشابهين... كنا مختلفان كاختلاف الليل و النهار... كالابيض و الاسود.. لم يجمعنا الرمادي يوما و لم نلتقي ابدا في وقت الغسق...لكنني -في لحظة سهو مني- انسجمت معك، فلما لم تفعل؟ كنت أعلم انك لم تلاحظني يوما، لطالما كنت رجل أحلام كل فتاة، الفتى السيء الأكثر روعة و شعبية في المنطقة، بينما كنت انا دودة الكتب التي تقضي أغلب اوقاتها في المكتبة تسامر الكتب و تصادق الارقام... لا أقصد التقليل من شأني فأنت لست بنوعي المفضل حتى! بل استنكر عبث القدر الذي ربط بيننا رغم ان القاعدة تقول "لا يجتمع متناقضان".. لطالما كنت محاطا بالفتيات صاحبات الاجساد الممشوقة و العارية و السمرة الاصطناعية و الجمال المركب... لكن احزر ماذا؟ جميعهن احببنك لوسامتك الطاغية، ثروتك الواسعة او ربما شهرتك الكبيرة... أما انا ؟ احببتك لأنك فقط انت! لكنك لم تلاحظ...
2020-07-26 13:56:32
10
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Sophie
@Neven.xii لا لا خلاص انا لازم احبك😂❤❤
Відповісти
2020-07-26 20:55:24
Подобається
Neven.xii
@Sophie وكمان مفيش عندي أي مشكلة استقبل جميع انواع المشاعر 🌚💜
Відповісти
2020-07-26 20:57:18
1
Sophie
@Neven.xii 😂❤❤❤
Відповісти
2020-07-26 20:58:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2483
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5482