Отрута
diamore_ego
Ти знаєш, як голосно плаче душа, Як тіло від болю кричить, мов у пеклі. Як серце з грудей утіка, не спіша І розум стає божевільним, нестерпним. А запах печалі, знайомий тобі? (Я подих її, вже не раз відчував) Як клятви навічні давала мені, Як погляд, твій ніжний, поволі, кохав, Отруту у тіло та душу вливав...
2018-12-02 16:25:57
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Deli Vongola
Це сильно. Мені дуже подобається.
Відповісти
2018-12-13 11:17:03
1
diamore_ego
Спасибі, мені дуже важлива твоя думка...
Відповісти
2018-12-13 13:59:56
1
Інші вірші поета
Клятва... Скажи... Ти - та... Моя душа тебе благала...
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4383
І сиділи, курили
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.
63
17
4171