Скажи...
Скажи, чому, ти забираєш Мене, щоночі в свої сни Скажи, чому, ти обіймаєш Того, хто душу твою вбив Скажи, мені, чому, ти плачеш За тими, хто тебе кохав За тими, хто тебе лиш бачив Але "кохаю"- не сказав Чому, ти так зі мной радієш З моїх лиш жартів Мабуть... Ні Від поцілунків моїх млієш Гориш, палаєш, мов в вогні Скажи, чому не сонце сяє І місяць, чом знов не горить Мабуть, тому, що вони знають Як серденько твоє болить Скажи, чому любов отрута Слова печальні мов ножі А ми з тобою, мов на мурах Пішли по лезу... На межі Скажи, чому троянди плачуть І квіти більше не цвітуть Мабуть, тому, що вони бачать Як твою душу - мрії рвуть Скажи, чому, ми не радієм Тим дітям, що немов цвітуть Мабуть таки, тому, що бачим Як наші душі мрії рвуть
2018-11-26 19:32:35
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13498
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5107