Вірші
Отрута
Ти знаєш, як голосно плаче душа,
Як тіло від болю кричить, мов у пеклі.
Як серце з грудей утіка, не спіша
І розум стає божевільним, нестерпним.
А запах печалі, знайомий тобі?
(Я подих її, вже не раз відчував)
Як клятви навічні давала мені,
Як погляд, твій ніжний, поволі, кохав,
Отруту у тіло та душу вливав...
7
2
415
Ти - та...
Ти - та, що вбила мою душу,
Ти - та, що серце моє палить,
Ти - та, що шию мою душить,
Ти- та, що смерть мені лиш дарить.
Ти - та, що ночі наші знає,
Ти - та, що спокою не має,
Ти - та, що лиш мене кохає,
А іншого вже обіймає.
Ти - та, що очі відкривала,
На правду світу та гріхи.
В очах його - ти потопала,
Не пам'ятала мене - ти.
Від поцілунків його ніжних,
Було приємно лиш тобі.
Зробила - ти, мене тим грішним,
Що згорів до тла в огні...
8
0
406
Клятва...
А пам'ятаєш, темні ночі,
І клятви дані на крові.
Я задивлявсь у твої очі,
А ти тонула у моїх.
Я цілував тебе у губи,
П'янкі й солодкі, немов мед,
А ти лягла на мої груди,
Звільнилась, від усіх потреб,
А я, тримав тебе за руку,
І поглядав на зорепад.
Я знав про скорую розлуку,
Шукав у тобі я розрад.
Та доля мала свої плани,
Одна лиш ніч, і смерть одна.
І знову нас під зорепадом,
Цілує клятва у вуста...
7
1
462
Скажи...
Скажи, чому, ти забираєш
Мене, щоночі в свої сни
Скажи, чому, ти обіймаєш
Того, хто душу твою вбив
Скажи, мені, чому, ти плачеш
За тими, хто тебе кохав
За тими, хто тебе лиш бачив
Але "кохаю"- не сказав
Чому, ти так зі мной радієш
З моїх лиш жартів
Мабуть... Ні
Від поцілунків моїх млієш
Гориш, палаєш, мов в вогні
Скажи, чому не сонце сяє
І місяць, чом знов не горить
Мабуть, тому, що вони знають
Як серденько твоє болить
Скажи, чому любов отрута
Слова печальні мов ножі
А ми з тобою, мов на мурах
Пішли по лезу... На межі
Скажи, чому троянди плачуть
І квіти більше не цвітуть
Мабуть, тому, що вони бачать
Як твою душу - мрії рвуть
Скажи, чому, ми не радієм
Тим дітям, що немов цвітуть
Мабуть таки, тому, що бачим
Як наші душі мрії рвуть
4
0
421
Моя душа тебе благала...
Моя душа тебе благала
Вернутись у вишневий сад,
Коли кохав - ти обіймала,
Шукала в пеклі ти розрад.
Коли палав - ти цілувала,
Бо знала чим же помогти,
Коли вбивав - ти все прощала
Казала: "Лиш єдиний ти".
На все ти закривала очі,
Прощати вміла ти усе.
Кохати більше я не можу,
Любов мою не повернеш.
8
0
521
