"Засмученим путівником увійду в твою вітальню"
Честер Фінч
Засмученим путівником увійду в твою вітальню.. Без зайвих, непотрібних тих думок. І пригорну тебе до себе я звичайно. Відкрию я старе, бельгійське вино.. Закрию двері у вітальні. І вікна всі зачинені будуть.. Ми вдвох залишились до ранку. Нехай на крилах ночі нас заберуть.. Вже заберуть нас янголи порядку, та спокію, гармонії в душі.. Нехай час грає з нами в карти. Ми програємо йому, всі наші дні.. Засмученим путівником увійду в твою вітальню.. Без зайвих, непотрібних тих думок. Залишусь ненадовго я з тобою. Прийму покірного сердця стук..
2023-02-04 23:02:30
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
🤩🔥🌹 Мені це подобається особливо кінець такий нудний і чуттєвий.
Відповісти
2023-02-04 23:22:48
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую дуже приємно)
Відповісти
2023-02-04 23:23:30
1
Інші вірші поета
"У поета всередині" "Думки мої лише про вас" "Живемо чи виживаємо? "Я застряв у мріях своїх"
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5593
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2228