"Засмученим путівником увійду в твою вітальню"
Засмученим путівником увійду в твою вітальню.. Без зайвих, непотрібних тих думок. І пригорну тебе до себе я звичайно. Відкрию я старе, бельгійське вино.. Закрию двері у вітальні. І вікна всі зачинені будуть.. Ми вдвох залишились до ранку. Нехай на крилах ночі нас заберуть.. Вже заберуть нас янголи порядку, та спокію, гармонії в душі.. Нехай час грає з нами в карти. Ми програємо йому, всі наші дні.. Засмученим путівником увійду в твою вітальню.. Без зайвих, непотрібних тих думок. Залишусь ненадовго я з тобою. Прийму покірного сердця стук..
2023-02-04 23:02:30
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
🤩🔥🌹 Мені це подобається особливо кінець такий нудний і чуттєвий.
Відповісти
2023-02-04 23:22:48
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую дуже приємно)
Відповісти
2023-02-04 23:23:30
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6365
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1991