"Я сам себе вбивав щоразу"
Я сам себе вбивав щоразу. Ці спотикання навкруги.. І дорікав себе ночами, що це, та інше не зробив.. Цінити став прості я речі: Домівку, сад, щирих людей. І вітер сильний зупинився, вже не забракне цих ідей. Я сам себе картав за дурість.. За те що я сказав, і що зробив. Просив у Бога мудрість.. Та він чомусь, на це забив.. І правильно зробив! Дурним на світі легше жити, а всі розумні вже в землі.. Всі ці філософи, поети, не дожили до наших днів.. Я сам себе часто питаю: Яку сьогодні, користь я приніс? Кому я допоміг? Кого образив? Що дізнався? Надіюсь день, даремно не прожив..
2023-06-28 21:40:32
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Якщо замислюєтесь над такими питаннями, то Ви точно не прогавили день). Цінуйте себе та поважайте!) Ставте маленький цілі кожного дня й невеликими кроками прямуйте до них...! Велике починається з малого! Натхнення та добрих, вірних людей поряд! Як завжди чудовий філософський вірш, що спонукає думати. Дякую🌈☀️
Відповісти
2023-06-29 08:34:53
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2415
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12977