"Я пам'ятаю"
Природу місць цих, словами складно описати. Ліса казкові, та річки стрімкі. Десь у гаю співають кобзарі.. А серед них дівчата молоді, плетуть вінки для своїх коханих.. Та згадають, добрі часи. Я пам'ятаю, коли був я хлопчиною. Все мріяв про пишні сади, тих міст величних, яких не досягти.. Все мріяв я, про те що не існує. Про дощ із коштів. Про вітер, що дарує радість. Про світ без злоби, болю, та нудьги. І ці місця, так складно описати. Неначе рай, чарівний на землі! Країна мрій інакше не назвати.. Залишусь тут, збудую я родину. Та залишусь, творити на роки..
2023-05-18 22:42:29
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4761
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9091