"Для творчих людей"
Честер Фінч
Сам собі і друг і кат! Незабутий персонаж, що гуляє по книжках.. Все писав страждальну ліру. Та страждати треба вміти! І писати про болюче, треба вміти ще подати.. Тут Рубаї не достатньо, більше слів треба писати.. Та писати не пером, і не ручкою з чорнилом. Треба серцем все писати.. Серце-є твоїм вітрилом! А любовні мелодрами, ті що пишуть всі томами.. Їх писати теж не легко! Треба знати досконало, що зачіпить за живе, а що сльози подарує.. Твори ці-ще та наука! А пейзажні ті вірші, що описують тут всі! Вони також, не з легких творів.. Описати все довкола-це ще та складна робота! Та жалітися не треба! Треба-більше, краще, аж до неба! До зірок ось тих яскравих, що так світять у ночі. Ти пиши мій друг, товариш.. Збережи свої вірші...
2023-06-05 23:56:56
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Вийшла чудова присвята) Дійсно письменництво - це зовсім не легко. Це багато праці, роздумів, словників. Це самодисципліна та пошук себе. Це вміння бачити прекрасне в цьому світі, та бажання донести іншим через призму поезії чи прози.
Відповісти
2023-06-06 04:49:44
1
Честер Фінч
@Н Ф Так і є. Дякую за відгук)
Відповісти
2023-06-06 09:03:50
1
Інші вірші поета
"Я малював картину" "Колись" "Балада про Дитинство" "Місто"
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3844
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2636