"Втрачене кохання"
Один я не зможу, тримати цей світ на плечах своїх.. Без вас, все навколо стає неважливим. І ріки стрімкі, і гори могутні, стає все для мене, просто нічим! Вся магія ранку-стане другорядним.. І все навкруги втратить свій шарм.. Одному мені, не пройти буревії, яких так чимало, на дорозі моїй. Зима настає, цей холод нестерпний. А з вами б я, пережив ці моменти. Для мене вони б, були незначні.. Я стану старим, немічним, диким. Сховаюсь від люду, у гущі лісів. Там я проведу останні роки. Та буду картати себе, що вас не зберіг..
2023-05-29 22:15:41
1
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2310
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13094