"В'язень себе самого"

Честер Фінч

Відпусти мене на волю. Я хочу бути вільним від кайданів! Кайданів дому та роботи.. З якими я, живу роками. Тепер я мрію про свободу. Все планувати наперед. Не жити як завжди для всіх. Пожити трохи і для себе.. Я розумію що не звик.. Не егоіст, і вже тим паче не альфонс. Я просто мрію бути, ким я давно уже хотів. Тим самим вірним та щасливим. Не бути завжди у журбі.. Це все наснилося мені.. Гадав я днями і ночами. Але нажаль, це все так є. Таке життя моє в стражданнях.. В стражданнях створених самим собою. Проблеми взяті з стелі мук. Коли з собою я здружусь? Напевно буду героєм.. Тоді з собою залишусь.

2023-02-02 23:24:35

Інші вірші поета

"Розмова зі страхами" Частина 2 "Місце наших мрій" "Джокер" "Ціна брехні"

Інші поети

MaggieB

@MaggieB

Линда Портман

@linda_portman

Romkolana

@nastyuxa_xa

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12127

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9011