"Те що турбує"
Ходжу по розбитих дорогах. На тротуарі скрізь ями.. На вулиці проходять, сумні люди. Розносять сум свій, як вірус навкруги.. Діти сміються, плачуть та кричать. Емоції у них, вже через край. А ми як завжди, все в собі тримаємо. Та сподіваємось.. Все сподіваємось.. Що світ цей зміниться, а з ним і ми, Змінитися повинні! Та ставши старшими, лише закритими стаємо. Блокуємо емоції, у випивці та іншій маячні!
2023-06-05 21:27:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4865
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4932