"Те що турбує"
Ходжу по розбитих дорогах. На тротуарі скрізь ями.. На вулиці проходять, сумні люди. Розносять сум свій, як вірус навкруги.. Діти сміються, плачуть та кричать. Емоції у них, вже через край. А ми як завжди, все в собі тримаємо. Та сподіваємось.. Все сподіваємось.. Що світ цей зміниться, а з ним і ми, Змінитися повинні! Та ставши старшими, лише закритими стаємо. Блокуємо емоції, у випивці та іншій маячні!
2023-06-05 21:27:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1682
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9559