"Бувай журба моя"
Честер Фінч
Бувай журба моя, мій страх який завжди зі мною.. Я вже прощаюсь, з вами назавжди! І недовіра, яка була зі мною.. З тобою ми, по різні полюси! Який чудовий день, без спалахів гніву. Без руйнування власних почуттів.. І ці сади-добра, любові та надії.. Я залишу назавжди у собі! Бувай журба моя, мій страх який завжди зі мною.. Я не повернусь, у ваші сплетені пастки.. Пройдуть роки, я постарію.. Але залишусь, вірним я собі!
2023-06-21 22:37:11
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Я радий що моя творчість вам до вподоби) Це мене мотивує, та захоплює, дякую вам❤️
Відповісти
2023-06-22 08:15:24
1
Lexa T Kuro
Пишіть - це Ваше!🔥👍
Відповісти
2023-06-22 08:20:21
1
Н Ф
Надзвичайно чутливо написано. Красиво.
Відповісти
2023-06-22 21:07:55
1
Інші вірші поета
"Я пливу у човні" "Куди б не завели тебе дороги" "Моя Пустеля" Поема "Парубок з села"
Інші поети
anne01
@anne01
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3199
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1703