"Бувай журба моя"
Бувай журба моя, мій страх який завжди зі мною.. Я вже прощаюсь, з вами назавжди! І недовіра, яка була зі мною.. З тобою ми, по різні полюси! Який чудовий день, без спалахів гніву. Без руйнування власних почуттів.. І ці сади-добра, любові та надії.. Я залишу назавжди у собі! Бувай журба моя, мій страх який завжди зі мною.. Я не повернусь, у ваші сплетені пастки.. Пройдуть роки, я постарію.. Але залишусь, вірним я собі!
2023-06-21 22:37:11
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Я радий що моя творчість вам до вподоби) Це мене мотивує, та захоплює, дякую вам❤️
Відповісти
2023-06-22 08:15:24
1
Lexa T Kuro
Пишіть - це Ваше!🔥👍
Відповісти
2023-06-22 08:20:21
1
Н Ф
Надзвичайно чутливо написано. Красиво.
Відповісти
2023-06-22 21:07:55
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3306
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4029