"Сотню разів"
Сотню разів, пірнаю в цю воду. Знаю себе, залишусь живим! Сотню разів, залишаю тривогу. Сотню разів, залишаю свій дім.. Бачу у воді, я своє обличчя. Воно мені так, не до душі.. Вітер шепоче, мені ці вірші.. Я не почую, пірнаю найглибше. Серед глибин немає живих.. Я лиш залишусь, на дні в порожнечі.. Сонце не бачу, сумні мої дні..
2023-06-21 22:57:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Інколи треба дістатися самого дна, бо від нього можна відштовкнутися, щоб піднятися вверх). Сумувати та сумніватися - це нормально, але треба пам'ятати (навіть на глибині), що десь зверху є сонечко, яке безкорисно дарує своє світло та тепло усім!) Натхнення Вам! Ваші твори живі! В них живе душа!👍🌈☀️
Відповісти
2023-06-22 08:19:36
2
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую за приємні слова👏❤️
Відповісти
2023-06-22 08:20:23
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10012
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1853