"Іронічна поема"
Честер Фінч
Я бачив-це сміття в Парижі. Башню кохання-здали на метал.. Руїни Колізею-стали цирком. Приходять всі дивитись на фінал. У Лондоні, Біг-Бен вже зупинився.. І Шерлока всі звинувачують у наркоті.. -Він приймав їх, тому такий розумний.. І неважливо, що не справжній він.. Суди йшли, три роки і три дні. Та посадити Дойля з Шерлоком, так і не змогли.. В Єгипті, випав сніг влітку.. Туристи задубіли всі. Квитки назад просили.. Та ті квитки вже продані були.. Титанік другий вже побудували. Він вже пройти мав, той самий шлях.. Та перед відправкою на воду.. Зламався старший капітан. -Не попливу! Не хочу долі я лихої! Та підірвав корабель з усіма..
2023-01-20 22:35:44
2
0
Інші вірші поета
"Ти лінія моєї долі" "Продовження сна" "В Полоні" "Душа моя"
Інші поети
سين
@SAHARMALIK
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1334
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2230