"Шум зливи воскресає вранці"
Шум зливи воскресає вранці І вітер із вікна, мене розбудить Не вірю сонцю, воно не для мене Свої промені, у хмарах малює. Бувало сплю і бачу сон Де все чудово, і немає війни Але цей сон, тільки сон... У реальному житті такого не знайти. О який прекрасний цей світ Який без брехні та зла Але де знайти цей світ? Який я собі створив... Шум зливи мене надихає Наче плаче небо у хмарах Він там все бачить, чує нас І нам не соромно, за справи... Живемо, творимо, шукаємо надію І забуваємо за інших Цілуємо губи, обіймаємо Але у чварах за дрібниці. Ми люди себе знаходимо Коли накриє лавина проблем І ось тоді ми розуміємо Хто ми, насправді, є...
2024-09-01 10:51:01
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2135
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2686