"Пошуки втраченого"
На гірських рівнинах долі. Я знайду думки з собою. Скільки часу ще блукати? Серед вітру,та обвалів.. Десь на пагорбі крутому. Не знайду вже я нікого.. Лиш уламки моїх мрії. Вже світили у ночі. Їхнє світло як-ті камені небесні. Вже освітлюють тут все. І ті помилки нещасні,та дурні думки про все.. Що змінити можна Світ. Світ-із болю та надії.. Та невже можна змінити? Сам себе,вже не змінив..
2023-03-28 18:09:04
6
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9502
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3319