"Капітан"

Честер Фінч

І пішли кораблі, мої брати, та мій флот. Хто чутливіший, бризки проковтнув. І без мене продовжувався великий похід. Мене в планах залишити тут.. А на мене ж вітрилами вітер подув. Як холодний світанок ранковий. І стою я на острові, та немаю журби.. Весь мій шлях був невипадковий. Я себе зберегти в цих краях вже зумів. Хоча втратив братів я чимало.. Все про себе казав: -Капітан за штурвалом, ви не бійтесь обвали! Тут з собою розмову потрібно вести. Як це важко та страшно водночас.. І тепер тут роки пройдуть і віки. Коли стану з собою дружити. Скільки слів бракувало мені.. Все сказати що в серці тримаю. Та невже мав бути я щирим? Я в душі цього немаю..

2022-12-09 23:43:50

Інші вірші поета

"Пустеля Мрій" "Страшні слова" "Сильні Люди" Ночі в Одного V2

Інші поети

Veronika Gold

@Goldenbum

Nashi

@nourashii

William

@_WILLYY_

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

5390

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2885