"Остання людина на Землі"

Честер Фінч

Я зійшовши з коня, оглядав все навколо. І дубові ліси, і чарівні протоки. Вітер у полі, розвіяв всі болі мої.. Серед степу широкого, і гір цих могутніх, все продовжував далі я йти. Незабутні пейзажі, світанок на Сході. Всю дорогу мені простягли.. На шляху зустрічав, я чимало всього. І квітучі сади, і покинутий дім. Вже не чути у ньому, ні співу, ні сміху.. Тільки спогади ці, відчуваю в повітрі.. Тут криниця засохла, а там ферма пустує.. Де знайти тут живих? Хоч живі тут існують? Все продовжуваю йти я по стежці, а на ній немає слідів.. Де всі люди, хоч хтось тут вцілів? І ось мені зустрілась людина, я в неї спитав: Де всі люди? Чому тут так тихо? Та чоловік, опустивши голову промовив мені: Люди зникли, а я залишився.. В один день всі розвіялись вітром у полі.. Я питав у Бога: -Чому я залишився? Та він, не промовив ні слова.. Вже напевно йому набридло це все.. Всі ці війни, страждання та болі.. Називали мене тут пророком. Залишив він мене одного..

2023-06-18 14:42:52

Інші вірші поета

"Страх Зізнання" "Плин мого життя" "Край Землі" "Сповідь"

Інші поети

Мариам Алекс

@MariamAleks

Nana

@mingi

Remezan Mametgurbanow

@remezan_mametgurbanow

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2458

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4486