"Остання людина на Землі"

Честер Фінч

Я зійшовши з коня, оглядав все навколо. І дубові ліси, і чарівні протоки. Вітер у полі, розвіяв всі болі мої.. Серед степу широкого, і гір цих могутніх, все продовжував далі я йти. Незабутні пейзажі, світанок на Сході. Всю дорогу мені простягли.. На шляху зустрічав, я чимало всього. І квітучі сади, і покинутий дім. Вже не чути у ньому, ні співу, ні сміху.. Тільки спогади ці, відчуваю в повітрі.. Тут криниця засохла, а там ферма пустує.. Де знайти тут живих? Хоч живі тут існують? Все продовжуваю йти я по стежці, а на ній немає слідів.. Де всі люди, хоч хтось тут вцілів? І ось мені зустрілась людина, я в неї спитав: Де всі люди? Чому тут так тихо? Та чоловік, опустивши голову промовив мені: Люди зникли, а я залишився.. В один день всі розвіялись вітром у полі.. Я питав у Бога: -Чому я залишився? Та він, не промовив ні слова.. Вже напевно йому набридло це все.. Всі ці війни, страждання та болі.. Називали мене тут пророком. Залишив він мене одного..

2023-06-18 14:42:52

Інші вірші поета

"Мене несе течія" "Постаті туманні" "Сповідь" "Думки в пітьмі"

Інші поети

Lady K

@lady_k

Romkolana

@nastyuxa_xa

A Kind Of Spell

@a_kind_of_spell

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2034

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5504