"Моя Рідна"
Честер Фінч
Крізь сльози бачу як тремтять долоні. Був під дощем в твоїм полоні. І ніби ти така яка і була. Але чому змінились поруч люди.. Тебе руйнують всі кому не ліньки. Тебе охоче хочуть зруйнувати.. Але ти вже не вперше сильнішою стала. Хоча і здавалось програвала.. Тебе кохали та плекали мудрі. Невже для них не стримаєш ти опір? І хоч напевно люди ті бездумні. Тебе зламати схочуть.. Тебе зламати неможливо, хіба якщо сама цього не захочеш.. Я вірю в твою перемогу! Твоя сила та міць всіх переможе.
2022-12-24 22:21:45
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Файно написано ✨👏
Відповісти
2022-12-24 22:33:02
1
Честер Фінч
@просто веселка Дякую велике❤
Відповісти
2022-12-24 22:41:19
1
Інші вірші поета
"Пробач мені" "Чому Світ наш такий?" "Прощання" "Я пливу у човні"
Інші поети
Margarita20
@Margarita20
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5448
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3373