"Сам в кімнаті"
Там вітер,дах мій рвав. І дощ по вікнам друкував рядки. Я сам собі історії складав. Які вигадував роки.. І дні мої з часом сумніші стали. Я не згадаю радісні пісні.. Надворі смуток,та журба гуляє. Коли набридне їй, розгулювати скрізь.. Я вірив людям, довіряв найближчим. Але вже згодом зрозумів.. Все важче стало довіряти всім. Напевно черствішим став з роками. І посміхатись перестав.. Чому це сталось? Невже відкрилась рана.. Яку із часом я вже забував..
2023-03-04 23:04:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Aolla_Wanderlitt
Атмосферно. Захотілось намалювати картину.
Відповісти
2023-03-31 08:06:32
1
Честер Фінч
@Aolla_Wanderlitt Дякую❤️
Відповісти
2023-03-31 08:10:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1947
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2364