"Неприйнятний Митець"

Честер Фінч

Сам будую споруди зі скла.. Неприйнятий митець без епохи. І коли будували міста, забували мене на порозі.. Я колись говорив, безупинно.. Але зараз слова не мої. Весь цей шлях пройти непомітно. Все бажав залишитись в пітьмі.. Сам себе руйнував у дорозі. Був присутнім коли бачив зло. Та нажаль мені змінити, тих людей які забули добро.. Бачив безліч картин від творців. Які мали бажання творити.. Та нажаль зруйнували їх. Всі ті люди прогнивші без віри.. Неприйнятний митець без дублера. Хтось казав: -Ти лиш клоун, залиш це! Я колись говорив: А і справді не треба.. Але тепер все продовжую йти..

2022-12-28 16:30:12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Файно написано.

Відповісти

2022-12-28 16:38:13

Честер Фінч

@Сандра Мей Дякую

Відповісти

2022-12-28 16:38:45

Подобається

Інші вірші поета

"Я пам'ятаю" Поема "Старовинний Дім" Частина 1 "Soldier" "Осінь"

Інші поети

Haru Goyang

@AppelmoiSenpai

alia gala

@galaalia

Zhenya Blyzniuk

@zhenya_blyzniuk

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2167

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9338