"Неприйнятний Митець"

Честер Фінч

Сам будую споруди зі скла.. Неприйнятий митець без епохи. І коли будували міста, забували мене на порозі.. Я колись говорив, безупинно.. Але зараз слова не мої. Весь цей шлях пройти непомітно. Все бажав залишитись в пітьмі.. Сам себе руйнував у дорозі. Був присутнім коли бачив зло. Та нажаль мені змінити, тих людей які забули добро.. Бачив безліч картин від творців. Які мали бажання творити.. Та нажаль зруйнували їх. Всі ті люди прогнивші без віри.. Неприйнятний митець без дублера. Хтось казав: -Ти лиш клоун, залиш це! Я колись говорив: А і справді не треба.. Але тепер все продовжую йти..

2022-12-28 16:30:12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Файно написано.

Відповісти

2022-12-28 16:38:13

Честер Фінч

@Сандра Мей Дякую

Відповісти

2022-12-28 16:38:45

Подобається

Інші вірші поета

"Мамо" "В снігах знайти хоча б хвилину" "Бачу танці на кістках" "І ти ясна, і я прозорий"

Інші поети

١١:١١ .

@loucyrus

Arin lee

@XxunchartedXx

Sergei Germanchuk

@sergei_germanchuk

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8922

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2415