"Камінь"
Честер Фінч
Чи встигну я цей камінь обтесати У дві руки, із молотом одним. Чи зроблю я із каменя скульптуру? Якою всі б гордились, навкруги. Десь там, у найглибших глибинах, Десь там, у найвищих висотах, Я зустріну, знов свої думки. Вони як той плющ садовий, моїй брамі сплітали сітки.. Чи встигну я цей камінь обтесати У дві руки, із молотом одним. Мені життя дає чимало спроб чудових. І я не знехтую таким..
2023-08-01 17:20:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
li april
👍
Відповісти
2023-08-01 17:21:08
1
Хонна
Цікаво...
Відповісти
2023-08-01 17:21:27
1
Інші вірші поета
"Цей вірш" "Нестерпний актор" "Ми тонемо на кораблі надій" "Митець серед руїн"
Інші поети
Ally San
@allysan1210
Raven_Hair
@Raven_Hair
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9246
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2120