"Моя Пустеля"
І вічність моя, це блукати у пустелі. Щасливі дні для мене невідомі.. Я в цих пісках, відчую себе як вдома.. Кінець ілюзіям, брехні самому собі. Криниця радості як міраж пустельний. Я все біжу до неї, ноги не мої.. Тепер залишилось лиш дні рахувати.. Коли знайду я відповіді всі... Над сонцем що вбиває швидко. Ті промені, розпалюють кістки. Я знайду серед пустелі, вітер. Який подує радісні вітри..
2023-02-08 17:07:01
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Eneli Fox
Красивий вірш)
Відповісти
2023-02-11 10:47:22
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2065
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2583