"Ми багато з книг дізнаємось"
Честер Фінч
Ми багато з книг дізнаємось. Але головне, ми так і не пізнали.. Як пожити на світі, без війни, та журби? Кожен з нас, щось вічно шукає.. Хтось шукає дорогу до раю, а хтось спокій в душі. Розібрали серце моє, на деталі.. Подивились що там, та кинули його у сміття! Я блукав в пустелі, все шукав каяття.. Щось собі промовляв, та вірив Хайяму.. Та його ті слова, це були лиш слова.. Ми багато з книг дізнаємось. Та лише не дізнались ми, як пожити на світі, без болю, страждань, та журби..
2023-07-21 22:49:14
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Як на мене, кожен шукає втрачений пазлик від своєї душі. Та не кожен усвідомлює це.
Відповісти
2023-07-22 07:03:03
1
Lexa T Kuro
Книги знають не все((, а Хайям по суті був п'яницею, тому вірити йому можно відсотків на 40😉 В кожного свій шлях, і яким він повинен бути, знає лише Ваше серце, як і серце кожного з нас. Якщо не читали, почитайте Річарда Баха, наприклад, "Ілюзії", або "Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон"... В цього автора теж є цікаві роздуми... Дякую, Вам за Ваші вірші! 🙏☀️
Відповісти
2023-07-22 07:09:04
1
Інші вірші поета
"Ти до мене прийшла наче з казки" "Коли мене не стане" "Раб Паперу" "Світанок"
Інші поети
Anjali_ R
@rawatanjali949
Vrynscyth Valerie
@Vrynscyth_Valerie
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1967
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1472