"Дорога"
Довго спали кати, що ходили зі мною. Довго жив я у тиші своїй. Незбагненна тривога, панувала у серці моїм.. Серед степу широкого, та лісів цих могутніх. Все продовжував правду нести. Безтурботність років молодих.. Дозволяла дурні помилки. Із криниці надії, все черпав мудрість свою. І життєві всі кручі пройти. Доведеться не раз ще мені.. Не програю я цю боротьбу.. Все пройти що раніше не міг. І забуті дороги протоптані будуть. Я повернусь, на батьківський поріг..
2023-05-10 13:20:12
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4799
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2583