"Та чому все не так?"
Честер Фінч
Та чому все не так? Ніби все як завжди.. Завжди люди-у пошуках долі. Я у вітра спитав: Де знайти правоти? Та могутній вітер,мені відповів: Правоти ти не знайдеш ніколи.. Все блукав,серед Замків та Фортець неземних. Все бажав віднайти. Правду у слові,та вірність народу. Та нажаль мої пошуки,безглузді були. Не знайти вже мені.. Серед панського роду. Такого ніколи.. Та чому все не так? Простий люд-як завжди в неволі. Десь у книзі історії. Записані будуть. Люди ті що бажали свободи.. Всі пісні не замінять,всі слова будуть зайві. Коли чуєш про втрачені долі. І крізь роки,пам'ятати будуть. Тих людей які полягли.. Серед степу широкого..
2023-03-21 05:14:03
3
0
Інші вірші поета
"Коли мене не стане" "Мати" "Мене несе течія" "Герой нашого часу"
Інші поети
Fatima Mohammed
@fatimaalshaikh
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1672