Саша сидів  вдома і пив чай, за вікном пролітав пухнастий сніг,  було чути як діти гуляють. Він включив тиху заспокійливу музику на телефоні і був готовий поринути у думки. Його сколихнув дзвінок. Він  одразу і не зрозумів чи це телефон дзвонить, чи це до нього в гості хтось прийшов. Ліниво піднявши телефон і поглянувши на нього,  зрозумів треба іти до дверей.
         Не встиг він відкрити двері, як Олег почав його обнімати і терти шишку.
    - Ти чого так довго відкриваєш?
    - Привіт, Макс. Олег та пусти вже мене. Вітаю всіх.
Саша був дуже здивований, друзі ,які тільки вчора були за декілька сотень клометрів, стояли перед ним обтрушуючи із себе сніг.
     -  Саша проснись. В тебе є кава?
     -  Що?  Кава, так є ... зараз я зроблю. Ви роздягайтесь і проходьте.
      Всі четверо скинувши із себе куртки пройшли далі. Олег і Макс пішли в комнату. А Іра з Інною пройшовши за господарем почали щось готувати до столу. Саша студент і друзі не розраховували на те , що в нього вистачить їжі на всіх, вони купили дещо по дорозі.
      - Розказуйте як так швидко доїхали  сюди?
      - Саша, ти ж знаєш Олега. Він підняв нас о четвертій ранку і ми вирушили до тебе. Ми ж обіцяли тобі веселі вихідні після сесії.
      Хлопець дивувася, як Іра встигала дивитися на нього і нарізати салат. Йому захотілося забрати в неї ніж, раптом поріжеться. Та Інна зупинила.
    - Тримай кружки роби каву, ато стоїть дивиться.
    - Ну  я хазяїн.
    - То накривай на стіл.
    Всі троє почали працювати. Кожен мав свою роботу, і вже через десять хвилин на столі стояв салат,  солодощі і гаряча кава. П'ятеро друзів сіли разом зігрітися кавою, і поговорити.
     - Так розказуйте  що ви придумали? Ви знаєте я сюрпризів не люблю.
     - Цей тобі сподобається. Ми всі будемо підкорювати одну невеличку гору.
     - Макс, я знав що ти екстримал, але мені таке не подобається.
     - Сказав переможець конкурсу скелелазів.
     - Точно Інна згадала. Ти з нас найкращий скелелаз і боїшся?
     - Та не боюсь я. Не відійшов ще від екзаменів.
     - То ось тобі шанс відволіктися і забути про навчання хочаб на цих декілька днів.
     - Ти Саша точно їдеш з нами. Інна правду говорить. Так завтра зранку вирушаємо до Альп. Миж виграли відпочинок в горах. Треба це використати.
     Ще довго Саша намагався відговорити друзів їхати,але все марно. Олег з Ірою позначали маршрут. Макс перевіряв чи все спорядження є. А Інна як справжня господиння вже почала готувати їжу в дорогу і господаря взяла у помічники.
      -  Інна, а ви все спорядження взяли?
      - Звісно все, ти сумніваєшся в прискіпливості Макса? Він в машину не сідав доки все не перевірив.
      - А в мене спорядження немає.
      - Не трави басні. Після змагань в тебе завжди все зібране наготові.
      - Та ні немає такого...
      - Саша, не вмикай дурня , Макс вже взяв твої речі. Ти думав він не знайде їх в шафі?
      - Ти знаєш, мені це чомусь не подобається.
      - Не придумуй нічого. Ти їдеш з нами і крапка. Ми про це говорили вже давно.
      Інна посміхнулася і ласкаво подивилась на Сашу. Це було не чесно, він не міг протистояти її привабливості. Не лишилося жодного шансу залишитися і він погодився. А Інна щоб підбадьорити його поцілувала у щоку і міцно обняла.