Девід прорахував що вони мають дійти до вечора на місце евакуації. Їжі було досить мало тому всі хотіли швидше потрапити до готелю. Долина була досить довга і Сашко дивувався чому тут не може сісти гвинтокрил, та тільки він про це подумав як хлопець перед ним провалився по груди в сніг. Йому допомогли вилізти. Через декілька хвилин вони всі почали іти вздовж дерев. Там сніг не провалювався і можна було іти набагато швидше.
   - Саша, ти що  так  тихо ідеш? Чому не хвалишся?
   -  А чим мені хвалитися?
   - Ну ти ж декого врятував, мені Інна все розказала.
   - Та там всі так зробили б.
   - Ага, особливо носилися б з нею на руках хвилин десять.
   - Іра, що  ти таке говориш, дві максимум. Тай вона ж легенька дуже. Це було не важко.
  - Я точно їй скажу це. Доречі ти скажеш їй?
  - Що???
  - Так філософ ти наш,  не корч дурня. Ти скажеш їй про почуття?
  - Так тихо. І з чого ти взяа таке?
  - Мені вистачило на тебе збоку подивитися як ти на неї дивишся.
  - Що ви там шепчетесь? - Олег підскочив до них і кинув сніг в лице Ірі.
  - Ти що робиш? Зараз я тобі дам. - викрикнула вона і побігла за ним серед дерев.
  - Діти. Дорослі дорослі діти. - сказав Сашко самому собі  і пішов далі.
  Вони дійшли до кінця долини дуже пізно.  Не було часу іти далі. Всі розуміли що треба готуватися до ночлігу. Але в усіх не було спальних мішків і палаток. Це викликало проблему. Провідник мав палатку дуже велику. Там помістилося десять людей. В Олега була на п'ять. І ще було дві: на трьох і п'ятьох. тільки двом людям не вистачало місця і самому Девідові. Пощастило що декілька дівчат лягли у великий спальний мішок. Іхоч було дуже тісно, але Девід помістився в свою палатку. Саша побачив що всі сусіди лягли спати, а дівчата ще досі діставали рештки їжі. В них був гість. Вадим, наймолодший серед всіх, чемпіон по бігу. Досить спортивний хлопець, і дуже швидко призвичаївся до ходьби по снігу. Макс запропонував йому заночувати з ними, і хоч Олег був проти, він вже лежав у спальному мішку. Саша віддав йому свого, а сам планував бути в одежі. Не дочекавшись коли дівчата ляжуть він пішов подивитися на нічні гори. Він любить так просто подивитися на гори. І полюбив дуже давно, ще коли малим з татом так сидів і розглядав схили і зорі. Повернувся коли усі вже спали.  Місця багато не було, тому він постарався просто сісти на вільному місці і заснути.