Я не напишу строфи
(18+)
Це вдарить у скроню лихо, а ти скулиш тихо. Зі скрути вибратись нам справжні муки. Тут повішані найкращі друзі, тут підвішані славетні дурні. І ти тут разом з нами розйобуй вавилонські вежі... Ідей гори плюс людське горе, Все згорить на блядську смолу. Слався той, хто не загубився в диму. Покайся якщо ти з нами, прости всіх ближніх своїх. Ми відлітаємо завтра. Не забудь про кисень собі. І під небом салатовим. Нас накрий ранковим серпанком. Попелище – згарище мотлоху. Ми навіки застряли в землі.
2020-06-05 18:28:59
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1480
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1778