Психо

Bad Trip

(18+)
Башка моя металічна, хитається під музику вітру. Пляжка виноградного, нахуй бабине літо. Небо - сіре полотно, як земелька розбита. Для сонця ми підземелля, для сонця ми невидимки. Замість серця моторчик, замість крові мастило. Замість душі ендоскилет, боже, як же мені пофартило. Під ребром, як сталагніт, стерчить столітній стилет. Я дістану з кобури ржарий, як космос, пістолет. Останнє людське диття, поховане під гущою снігу. Я блукаю по бетоним лісам в пошуках невідомої цілі. Люди були, як собаки, кожний в своїй стаї. Коли повиростали гриби, вони всі дружно розтали. Тут повелитель мух, там я спаситель дух. Тут безсердечний, там небезпечний. Хоч і тіло холодне, але не як ваші - земля. Я іду простонеба, я іду просто треба. По засніженим полям, що тягнуться за горизонт. По замерзлим рікам, що впали в довічний сон. Лінзи покриває мереживо морозу, сотню літ блукати по земельці до настання некрозу. Замість серця моторчик, замість крові мастило. Замість душі ендоскилет, боже, як же мені пофартило. Блукати по білій пустці, дивитись на сіре небо. І здохнуть в прекрасну мить.

2020-09-20 17:14:16

3

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5787

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3488