Чому так боляче?
Чому так боляче? Чому так тяжко? Тліюча сигара, допита пляшка. Нелегко далі йти в життя, та на жаль, немає вороття. Що було між нами— пропало. А чи було між нами щось? Хіба що— свари. Чому так боляче? Не відаю. Можливо, бо живу я досі мрією. Про fairy tale, про Happy end... Та ми не в казці, навіщо сподіватись? Навіщо мріяти даремно й виписувати вірші натхненно... А може, почати все з початку? НІ... не варто. Смішно, тут і думати не треба. Не буде в казки Хеппі Енду. А буде пустка лиш і драма ця дешева. Тому так боляче. Тому так тяжко. Спалена сигара, розбита пляшка Carpe Diem. Memento Mori
2020-03-10 19:51:15
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4999
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2650