Чому так боляче?
Чому так боляче? Чому так тяжко? Тліюча сигара, допита пляшка. Нелегко далі йти в життя, та на жаль, немає вороття. Що було між нами— пропало. А чи було між нами щось? Хіба що— свари. Чому так боляче? Не відаю. Можливо, бо живу я досі мрією. Про fairy tale, про Happy end... Та ми не в казці, навіщо сподіватись? Навіщо мріяти даремно й виписувати вірші натхненно... А може, почати все з початку? НІ... не варто. Смішно, тут і думати не треба. Не буде в казки Хеппі Енду. А буде пустка лиш і драма ця дешева. Тому так боляче. Тому так тяжко. Спалена сигара, розбита пляшка Carpe Diem. Memento Mori
2020-03-10 19:51:15
1
0
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4562
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1941