Хто ти?
Сидиш у темряві і мариш і сни ти бачиш кольорові, де наче птах у небі ти ширяєш. І сонце світить, вітер віє, пташки співають, душа радіє. Та все це— не більше ніж міраж. Прокинься! Не усе так гладко. Не книги доброї ти персонаж, скоріше... блазень. І так уперто граєш ти цю роль, що вже й забув, ким був ти донедавна, що був ти сам собі король. Вставай! Розвій всю єресь пропаганди, бо лиш від тебе в світі все залежить, від всього, що ти робиш, від того думаєш ти, чи лиш повторяєш, чиїсь думки у тебе в голові, чи власні, момент життя ти ловиш, чи лиш його втрачаєш. Тож озирнись і скажи мені відверто, друже, що ти бачиш? Погоджуюсь— не дуже. Тобі вирішувать, як бути, та спершу, на це питання відповідь знайди І всьому світу розкажи, хто ти. ,,Я думав, що моє життя це трагедія, виявилося - комедія
2020-03-10 19:49:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3214
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4333