Час покаже

ArDen

Цвіли волошки у саду, під яблунею ти сиділа, співала пісню ти просту і з вітром яблуня та гомоніла. А я до тебе підійшов, яка ж ти гарна, моя мила, тебе до себе пригорнув, моя лебідко, легкокрила. Лише ілюзія це чи реальність? Цього ніхто, напевне, і не скаже. Кохання це чи лиш замріяність? Ось це вже час покаже. Tempus consilium dabet

2020-03-10 20:03:17

Інші вірші поета

Свічка Народжені, щоб жити Хто ти? Навіщо?

Інші поети

J. Allman

@jj_allman

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Edelweiss

@Edelweiss

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1923

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1237