Свічка

ArDen

Біжить по гноту вогник свічки, осяває яскраво кімнату. Так само біжить твоє життя, і немає у тебе тут блату. ♦ Стікає віск, капає на стіл, застигають свіжі краплі. Ті краплі— то твої роки, що відлітають наче чаплі. ♦ І ось від свічки є лиш недогарок тривожно вогник погаса. І вже й тобі лишилось небагато і скоро час іти на небеса. ♦ ♦ Acta est fabula...

2020-03-10 19:54:20

Інші вірші поета

Народжені, щоб жити Навіщо? Хто ти? Чому так боляче?

Інші поети

Hell_ga

@Hell_ga

Vorozhka

@Vorozhka

غُفران.

@imblue

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2899

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9196