Свічка

ArDen

Біжить по гноту вогник свічки, осяває яскраво кімнату. Так само біжить твоє життя, і немає у тебе тут блату. ♦ Стікає віск, капає на стіл, застигають свіжі краплі. Ті краплі— то твої роки, що відлітають наче чаплі. ♦ І ось від свічки є лиш недогарок тривожно вогник погаса. І вже й тобі лишилось небагато і скоро час іти на небеса. ♦ ♦ Acta est fabula...

2020-03-10 19:54:20

Інші вірші поета

Чому так боляче? Хто ти? Навіщо? Час покаже

Інші поети

Rodrigo Crespo

@rodrigo_crespo

GannMorgana

@GannMorgana

Любов Гаврищук

@lyubov_gavrishchuk

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9272

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5167