Про смерть
. Життя - мов золота коротка нитка,
Так жалібно серед невзгод бринить.
Порватись вона може просто й швидко
Й піде на це нікчемна чорна мить.
Я часто думаю: чому несправедливо
Всевишній долю одбирає в Нас?
Хіба б не краще було вирости щасливо
І добрим справам віддавать свій час?
Не все ж так просто... всі кидають світ цей,
Хтось половину відробив, хтось лише чверть,
Хтось менше... Але все ж є найстрашнішим-
Побачити в житті дитяти смерть.
Скорбота чорна і нестерпне горе,
Невже так рано - й вже потрібно йти?
Батьківських сліз невиплакане море
І біль, що небайдужим не знести.
Зелене стебельце враз сірим й бляклим стане -
То десь розбилось крихітне життя.
Можливо, треба помочі давати
Поки є час... і ще вороття?...
2018-10-28 14:27:51
1
0