Пам'яті школярки
В той день такий шалений листопадів Раптова звістка містом враз злетить: Нема вже в нім сім'ї одній розраді, Де донька в вічність відійшла за мить. Здається, ніби це усе примарне - З тією,що ходили в один клас, Чиє завжди блищало личко гарне, Таке от лихо сталося ураз. А мала ж бо амбіції і плани: Відсвяткувати пишний випускний, Скінчити школу просто бездоганно, Здолати шлях до вступу непростий. Та в пташку білу раптом обернулась, Ще й повноліття навіть не сягнув. І крики враз нестерпні сколихнулись, В серцях всіх тих, хто завжди поруч був... Лиш стерта фотографія в альбомі Про неї пам'ять буде берегти. Та щастя не палатиме в тім домі, Де юні роки встигла провести...
2019-11-05 14:46:45
0
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1802
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1358