Осінь(з книги "Заплутана історія кохання)
Ангеліна Пилипенко
. Осінній парк. Замислена природа. Зірве листок останній буревій. А на душі - лиш морок й непогода, І місця не зосталося для мрій. Що смутку тім сприяло - я не знаю! Можливо, неба плач удалині? Пронизав його грім десь з того краю, Чого ж тепер сміятися мені? Навколо все таке сумне й ліричне... Надходить час - уже старіє рік. Цвіте все в фарбах золотих незвичних, Та це недовго - скоро піде сніг. Скінчиться осінь... пройде зима, літо, Можливо, хтось народиться й помре. Людське життя - немов дерева віти: Чи вистоїть, чи ж з тріском упаде? І ось вже час поезії скінчився, Пора вже до реалій порвертать. Та що б не сталося... Хвилинка одкровення Обов'язково в серці дасть про себе знать...
2018-10-28 14:32:45
2
0
Інші вірші поета
Сповідь Освободітєлі Співачка Коли слова непотрібні
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Nafisa J.Bae
@nafisa_bae
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1697
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1667