Молитва

Ангеліна Пилипенко

Сьомий рік триває ця війна, Річками вже плаче Батьківщина. Чорна вся, безжалісна, страшна, На корінню нищить Україну. Хтось кричить: "Од воєн ми стомились!", Називає все це "мішура"... Що ж, в житті їм, певне, не судилось, Віднайти дорогу ту Добра. Їх, на жаль, багато - жалюгідних, Патріотів - більше устократ. Я давно засвоїла: негідно Зневажать потужний біль утрат. І мене життя навчило поважати, Тих, для мене юність хто зберіг, Щоб не вибухали злі гранати На просторах київських доріг. Над собою бачу небо ясне - Десь воно є чорне і сумне. Скільки сліз проллється ще нещасних? Скільки вбивств Росія устругне?! Вам за героїзм безмежно вдячна, Тож живі вертайтеся, молю! Так в душі ще болісно і лячно, Скільки ж в світі горя і жалю... Та ми не впадемо на коліна, Скоро вже закінчиться війна. Бо й на те існує Україна- Сильная, квітуча і міцна!

2020-10-11 12:15:20

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Оксана Климко

Дякую за вірш.Перемога за нами! Слава Україні!💛💙

Відповісти

2020-10-11 18:13:13

Інші вірші поета

Найцінніший скарб Пам'яті школярки З днем народження, Королево! Я - українка!

Інші поети

alphafemale_

@alphafemale

Lucy

@kayla_deyvis

GRAFO

@grafo

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16359

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2147