Молитва
Сьомий рік триває ця війна,
Річками вже плаче Батьківщина.
Чорна вся, безжалісна, страшна,
На корінню нищить Україну.
Хтось кричить: "Од воєн ми стомились!",
Називає все це "мішура"...
Що ж, в житті їм, певне, не судилось,
Віднайти дорогу ту Добра.
Їх, на жаль, багато - жалюгідних,
Патріотів - більше устократ.
Я давно засвоїла: негідно
Зневажать потужний біль утрат.
І мене життя навчило поважати,
Тих, для мене юність хто зберіг,
Щоб не вибухали злі гранати
На просторах київських доріг.
Над собою бачу небо ясне -
Десь воно є чорне і сумне.
Скільки сліз проллється ще нещасних?
Скільки вбивств Росія устругне?!
Вам за героїзм безмежно вдячна,
Тож живі вертайтеся, молю!
Так в душі ще болісно і лячно,
Скільки ж в світі горя і жалю...
Та ми не впадемо на коліна,
Скоро вже закінчиться війна.
Бо й на те існує Україна-
Сильная, квітуча і міцна!
2020-10-11 12:15:20
3
1