Душі вогонь
Ангеліна Пилипенко
Не обпалися ти об мій вогонь І не порань сталевим злим ножем. Пульсує кров гаряча коло скронь, А очі плачуть крижаним дощем. Люби мене такою, як я є, Або безповоротно враз забудь. Лиш не отруюй ти життя моє, Не сип у рану лиховісну ртуть. Напевно знаю, що не ідеал, А ти вирішуй - чи разом іти. Лиш не заковуй душу у метал, І не пали думок моїх мости.
2021-09-24 18:32:58
3
0
Інші вірші поета
Війна Випускний Любій подрузі Бережіть планету!
Інші поети
Seven
@ASEVENDOK
Jason Fairhurst Wall
@forever_is_always_now
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5256
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4403